-
1 well
1. n1) колодязь2) криниця; джерело, ключ; струмок3) водойма, водоймище4) pl мінеральні води (курорт)5) перен. джерело, кладезь (знань тощо)6) сходова клітка, сходи7) шахта ліфта8) гірн. свердловина9) тех. відстійник, зумпф10) місця адвокатів (в англійському суді)11) добро; благо; усе добре12) (the well) збірн. здорові2. adj (comp better; sup best)1) звич. pred. здоровий2) pred. добрий, гарний, хорошийwell and good — ну й чудово; тим краще
3. adv (comp better; sup best)1) добре; гарно; відмінно; вдало; благополучноto go well together — гармоніювати; підходити один до одного
2) гарненько, як слід, як годиться3) дуже, вельми4) значно, далекоwell back — далеко назад; далеко позаду
5) цілком, повністю6) розумно; справедливо; ґрунтовноas well — крім того, на додаток; також
as well as — так само, як
well and truly — ґрунтовно, сумлінно
well away — на ходу; розм. напідпитку, ледь стоячи на ногах
well under — розм. п'яний
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має; кінець — ділу вінець
4. v1) підніматися (про воду; тж well up)2) закипати (тж well up)3) бити ключем, хлинути джерелом; бризками (тж well out, well forth)□ well over — переповнюватися; литися через край
5. intну!well, what next? — ну, й що далі?
well, now tell me all about it — ну, а тепер розкажіть мені все про це
well, what news? — ну, що нового?
* * *I [wel] n1) криниця2) струмок, ключ; джерело( мінеральне); водойма; pl мінеральні води ( курорт)3) джерело, кладязь4) прогін сходів; шахта ліфта5) гірськ. свердловина6) тex. відстійник, зумпфII [wel] v1) підніматися (про воду; well up)3) бити ключем; хлинути, бризнути (well out, well forth)4) ( over) переповнюватися; литися через крайIII [wel] n1) добро; благо2) ( the well) здоровіIV [wel] a1) predic здоровий; той, що одужав2) predic хороший, в задовільному стані3) заможний; той, що процвітає4) вдалий5) бажаний, доцільнийV [wel] adv(better; best)1) добре, відмінно; удачно; благополучно2) позитивно, сприятливо3) заможно4) значно5) цілковито, повністю6) розумно, з повним розумінням; справедливо7) ретельно8) дуже9) досить10) в словоспол.as well — також, теж; з таким же успіхом
as well as — також; так само як; на додаток; крім того
VI [wel]well done /run/! — молодець!, добре! ( схвалення)
int ну!well, I declare! — ну, скажу я вам!; ну, ну!, нема що сказати!
well, to be sure — от тобі е маєш!
-
2 abnegate
v1) відмовляти собі (в чомусь)3) заперечувати, відкидати* * *v1) відмовляти собі ( у чому-небудь)2) відмовлятися (від прав, привілеїв)3) заперечувати, відкидати; відрікатися -
3 отказывать
отказать1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;4) юрид. - см. Вводить (во владение).* * *I несов.; сов. - отказ`ать1) відмовля́ти, відмо́вити2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́витиII несов.; сов. - отказ`ать( завещать имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти -
4 abnegate
v1) відмовляти собі ( у чому-небудь)2) відмовлятися (від прав, привілеїв)3) заперечувати, відкидати; відрікатися
См. также в других словарях:
спиняти — я/ю, я/єш, недок., спини/ти, спиню/, спи/ниш, док., перех. 1) Припиняти рух кого , чого небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти. || Припиняти роботу машини, механізму, підприємства і т. ін. •• Спиня/ти кров припиняти, ліквідувати… … Український тлумачний словник